Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відносити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відносити
Берлін: Українське слово, 1924

Відно́сити, шу, сиш, сов. в. відне́сти́, су́, се́ш, гл. Относить, отнести. Звелів царь віднести дітей у церкву на ніч. Чуб. Я приносив, а відносити тобі вже черга. Чуб.