Словарь української мови (1924)/відпалюватися
| ◀ відпалитися | Словарь української мови В відпалюватися |
відпанувати ▶ |
|
Відпа́люватися, лююся, єшся, сов. в. відпали́тися, лю́ся, лишся, гл. При степномъ пожарѣ поджигать траву, чтобы вызвать встрѣчный пожаръ и такимъ образомъ прекратить дальнѣйшее распространеніе пламени. О. 1862. V. Кух. 31.