Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відпарювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відпарювати
Берлін: Українське слово, 1924

Відпа́рювати, рюю, єш, сов. в. відпа́рити, рю, риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высѣчь, побить.