Словарь української мови (1924)/відписувати
| ◀ відписати | Словарь української мови В відписувати |
відпитати ▶ |
|
Відпи́сувати, сую, єш, сов. в. відписа́ти, шу́, шеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтитъ письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Рудч. Ск. II. 71. Наші хлопці назад листи одписали. Грин. III. 563 На сей лист не відписано мені нічого. К. ХП. 65. 2) Завѣщать, оставлять, оставить по завѣщанію. Може старий відпише флігель мені. Левиц. Пов. 80. Макієвський пан відписав на церкву худобу. Г. Барв. 168.