Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відповзати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відповзати
Берлін: Українське слово, 1924

Відповза́ти, за́ю, єш, сов. в. відповзти́, зу́, зе́ш, гл. Отползать, отползти.