Словарь української мови (1924)/відполовинити
| ◀ відполіскувати | Словарь української мови В відполовинити |
відполоскати ▶ |
|
Відполови́нити, ню, ниш, гл. Взять чего половину. Хазяйко, дай на онучі! — Не дає.... Я найшов драночку, одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув. Г. Барв. 405.