Словарь української мови (1924)/відпроторитися

by Борис Грінченко

◀ відпроторити

Словарь української мови Борис Грінченко В відпроторитися

відпрохати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відпрото́ритися, рюся, ришся, гл. Отстраниться. Батько заможний, дак вона зараз і відпроторилась од нас: ми вже їй не рівня. Г. Барв. 121.