Словарь української мови (1924)/відробіток

by Борис Грінченко

◀ відробити

Словарь української мови Борис Грінченко В відробіток

відроблювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відробі́ток, тку, м. = Відробок. Позичте.... карбованця на відробіток. Левиц. I. 69. Ти б позичив у кого небудь на відробіток. О. 1861. XI. 111.