Словарь української мови (1924)/відросток

by Борис Грінченко

◀ відростати

Словарь української мови Борис Грінченко В відросток

відрочити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відро́сток, тку, м. Отростокъ. Який корінь, такий і одросток. Ном. № 7139. Ум. Відро́стоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого а ні одного, одростонька ні од одного? Грин. III. 468.