Словарь української мови (1924)/відрубний
| ◀ відрублювати | Словарь української мови В відрубний |
відрубність ▶ |
|
Відру́бний, а, е. 1) Отдѣльный, обособленный. 2) Совершенно отличный, иной. Желех.
| ◀ відрублювати | Словарь української мови Борис Грінченко В відрубний |
відрубність ▶ |
|
Словарь української мови — В
відрубний
Борис Грінченко
1924
Відру́бний, а, е. 1) Отдѣльный, обособленный. 2) Совершенно отличный, иной. Желех.