Словарь української мови (1924)/відряжатися

by Борис Грінченко

◀ відряжати

Словарь української мови Борис Грінченко В відряжатися

відрятовувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відряжа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. відряди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Виряжатися, вирядитися. Куди ти убіраєшся, куди ти одряжаєшся? Мил. 209.