Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відсахнутися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відсахнутися
Берлін: Українське слово, 1924

Відсахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. 1) Отшатнуться отъ кого, отстраниться. З острахом великим вона од його одсахнулась. МВ. (О. 1862. I. 90). 2) Оставить кого, отшатнуться отъ кого; отстать, отвязаться отъ кого. До батька не йду жалітись. Батько не мати, — відсахнувся. Г. Барв. 273. Одсахнувсь жінки й дитинки. Мнж. 187. Коли б мені його піймать да провчить, воно б тоді одсахнулося. ЗОЮР. I. 11.