Словарь української мови (1924)/відсвічувати

by Борис Грінченко

◀ відсвіт

Словарь української мови Борис Грінченко В відсвічувати

відсвічуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відсві́чувати, чую, єш, гл. 1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. МВ. (О. 1862. III. 57). 2) Отражаться.