Словарь української мови (1924)/відсипати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відсипати
Берлін: Українське слово, 1924

Відсипа́ти, па́ю, єш, сов. в. відси́пати, плю, плеш, гл. 1) Отсыпа́ть, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. Зміев. у. 2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.