Словарь української мови (1924)/відстовбурчувати

by Борис Грінченко

◀ відстовбурчити

Словарь української мови Борис Грінченко В відстовбурчувати

відсторонитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відсто(в)бу́рчувати, чую, єш, сов. в. відсто(в)бу́рчити, чу, чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки. Чуб.