Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відстрахати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відстрахати
Берлін: Українське слово, 1924

Відстраха́ти, ха́ю, єш, гл. Отпугнуть, отогнать страхомъ. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: „Зась, свинота!“ Св. Л. 299.