Словарь української мови (1924)/відстрявати

by Борис Грінченко

◀ відстрахатися

Словарь української мови Борис Грінченко В відстрявати

відступ ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відстрява́ти, ряю́, є́ш, сов. в. відстря́ти, ря́ну, неш, гл. Отступать, отступить отъ чего, отстраниться. Хотіли гуртом купить ту землю і Павло був між нами, а тоді він од нас одстряв. Александров. у. (Залюбов.).