Словарь української мови (1924)/відступатися

by Борис Грінченко

◀ відступати

Словарь української мови Борис Грінченко В відступатися

відступне ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відступа́тися, па́юся, єшся, сов. в. відступи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) Отходить, отойти, сходить, сойти съ дороги. Одступіться, вороги, із князевої дороги. Мет. 228. Еней від неї одступався, поки зайшов через поріг. Котл. Ен. I. 2) Отступаться, отступиться, отстраняться, отстраниться. Як у сироти пшениця родила, тоді сироту родина любила, а як у сироти кукіль уродився, тоді од сироти ввесь рід одступився. Чуб. V. 449.