Словарь української мови (1924)/відстібати
| ◀ відстерегтися | Словарь української мови В відстібати |
відстобурчити ▶ |
|
Відстіба́ти, ба́ю, єш, сов. в. відстібну́ти, бну́, не́ш, гл. Отстегивать, отстегнуть.
| ◀ відстерегтися | Словарь української мови Борис Грінченко В відстібати |
відстобурчити ▶ |
|
Словарь української мови — В
відстібати
Борис Грінченко
1924
Відстіба́ти, ба́ю, єш, сов. в. відстібну́ти, бну́, не́ш, гл. Отстегивать, отстегнуть.