Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відстібати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відстібати
Берлін: Українське слово, 1924

Відстіба́ти, ба́ю, єш, сов. в. відстібну́ти, бну́, не́ш, гл. Отстегивать, отстегнуть.