Словарь української мови (1924)/відсікати
Зовнішній вигляд
◀ відсідатися | Словарь української мови В відсікати |
відсіктися ▶ |
|
Відсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. відсі́кти, січу́, че́ш, гл. Отсѣкать, отсѣчь. Ангел махнув та й відсік праве крило Сатанаілу. Чуб. I. 35.