Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відтерати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відтерати
Берлін: Українське слово, 1924

Відтера́ти, ра́ю, єш, сов. в. відте́рти, відітру́, реш, гл. Оттирать, оттереть.