Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відтикатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відтикатися
Берлін: Українське слово, 1924

Відтика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. відіткну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Откупориваться, откупориться. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла. Стор. I. 82.