Словарь української мови (1924)/відтоплювати
| ◀ відтопити | Словарь української мови В відтоплювати |
відтоплюватися ▶ |
|
Відто́плювати, люю, єш, сов. в. відтопи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Отогрѣвать, отогрѣть въ печи сметану, простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась. Відтопила сиру глечик. Харьк. 2) Отваривать, отварить. А забудьків одтопивши, підмостить напиться, то й не стане за ледащо любочка нудиться. Мкр. Н. 5.