Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відтуляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відтуляти
Берлін: Українське слово, 1924

Відтуля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відтули́ти, лю́, лиш, гл. Кинулася до печі.... одтуле заслінку. Мир. Пов. II. 76.