Словарь української мови (1924)/відхвачуватися

by Борис Грінченко

◀ відхватитися

Словарь української мови Борис Грінченко В відхвачуватися

відхибнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відхва́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. відхвати́тися, чу́ся, тишся, гл. Отскакивать, отскочить. Вона запалила свічку в хаті, а я тоді й одхвативсь од скрині, не вспів нічого і взяти. Екатериносл. у. Насилу Клим відхвативсь.