Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відчарувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відчарувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відчарува́ти, ру́ю, єш, гл. Путемъ колдовства заставить одного любящаго оставить другого. Сидить руда з моїм милим… Таки руду одчарую, з милим наживуся. Мил. 81.