Словарь української мови (1924)/відчахнутися

by Борис Грінченко

◀ відчахнути

Словарь української мови Борис Грінченко В відчахнутися

відчаяка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відчахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. НВолын. у. Відчахнувсь від нашої православної віри. Стор. МПр. 169. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась. Харьк.