Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відчепляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відчепляти
Берлін: Українське слово, 1924

Відчепля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відчепи́ти, плю́, пиш, гл. Отцѣплять, отцѣпить.