Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відчитувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відчитувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відчи́тувати, тую, єш, сов. в. відчита́ти, та́ю, єш, гл. Отчитывать, отчитать. Прийшла оце мені черга царівну відчитувати. Рудч. Ск. II. 29.