Словарь української мови (1924)/відчитувати

by Борис Грінченко

◀ відчитати

Словарь української мови Борис Грінченко В відчитувати

відчіпне ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відчи́тувати, тую, єш, сов. в. відчита́ти, та́ю, єш, гл. Отчитывать, отчитать. Прийшла оце мені черга царівну відчитувати. Рудч. Ск. II. 29.