Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відчудити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відчудити
Берлін: Українське слово, 1924

Відчу́дити, джу, диш, гл. Знахарскимъ, вѣдовскимъ способомъ вылѣчить. Прийшла біда до чудана, одчу́див він — очуняла. Чуб. V. 1164.