Словарь української мови (1924)/відшиб

by Борис Грінченко

◀ відшептати

Словарь української мови Борис Грінченко В відшиб

відшивати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відшиб, бу, м. Въ выраж. На, у ві́дшибі. Въ сторонѣ. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Г. Барв. 188. Сидів ув одшибі од гурту. Грин. II. 183. Оддав дочку на одшиб. Рк. Левиц.