Словарь української мови (1924)/відшкварити
Зовнішній вигляд
◀ відшкандибати | Словарь української мови В відшкварити |
відшмагати ▶ |
|
Відшква́рити, рю, риш, гл. 1) Оттопить (о салѣ). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було ні за що батожжам одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.