Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відшпандорити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відшпандорити
Берлін: Українське слово, 1924

Відшпандо́рити, рю, риш, гл. Высѣчь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив. Полт.