Словарь української мови (1924)/відшпилювати
| ◀ відшпилити | Словарь української мови В відшпилювати |
відшрубувати ▶ |
|
Відшпи́лювати, люю, єш, сов. в. відшпили́ти, лю́, лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
| ◀ відшпилити | Словарь української мови Борис Грінченко В відшпилювати |
відшрубувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відшпилювати
Борис Грінченко
1924
Відшпи́лювати, люю, єш, сов. в. відшпили́ти, лю́, лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).