Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відщепляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відщепляти
Берлін: Українське слово, 1924

Відщепля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відщепи́ти, плю́, пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.