Словарь української мови (1924)/відщіпатися

by Борис Грінченко

◀ відщіпати

Словарь української мови Борис Грінченко В відщіпатися

відьма ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відщіпа́тися, па́юся, єшся, сов. в. відщепну́тися, ну́ся, нешся, гл. Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючекъ). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. Зміев. у. 2) = Відщеплятися, відщепи́тися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася. Мил. 211.