Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/візника

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
візника
Берлін: Українське слово, 1924

Візни́ка, ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. III. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.