Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/візничий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
візничий
Берлін: Українське слово, 1924

Візни́чий, чого, м. = Візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати. Грин. III. 491.