Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/війнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
війнути
Берлін: Українське слово, 1924

Війну́ти, ну́, не́ш, гл. Подуть, повѣять. Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. Мир. ХРВ. 217. См. Вінути.