Словарь української мови (1924)/військовий

by Борис Грінченко

◀ військо

Словарь української мови Борис Грінченко В військовий

війт ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Військо́ви́й, а, е. 1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старши́на. Військову суремку в головах достягає. Макс. (1849) 18. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета. Ком. II. 15.