Словарь української мови (1924)/віко

by Борис Грінченко

◀ вікняр

Словарь української мови Борис Грінченко В віко

віковий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ві́ко, ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба и пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю.... на діжку віко. Ном. стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Вѣко. МВ. I. 57.