Словарь української мови (1924)/віковічний
| ◀ віковий | Словарь української мови В віковічний |
вікодавній ▶ |
|
Вікові́чний, а, е. Вѣчный, вѣка существующій, вѣковѣчный. Здійміть свої верхи, ворота віковічні, порозчиняйтеся: увійде в вас царь слави. К. Псал. 55.