Словарь української мови (1924)/віконниця
Зовнішній вигляд
◀ віконний | Словарь української мови В віконниця |
віконня ▶ |
|
Віко́нниця, ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. III. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.