Словарь української мови (1924)/вільха

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вільха
Берлін: Українське слово, 1924

Ві́льха, хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Мет. 251. Ум. Ві́льшка. Волч. у.