Словарь української мови (1924)/вінкоплетини
| ◀ вінкобрани | Словарь української мови В вінкоплетини |
віно ▶ |
|
Вінкопле́тини, тин, ж. мн. Свадебный обрядъ: плетеніе вѣнковъ на головы невѣстѣ и жениху, совершаемое въ четвергъ предъ свадебнымъ воскресеньемъ и сопровождаемое обрядовыми пѣснями. Галиц. О. 1862. IV. Рус. вес. 2.