Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вірнянка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вірнянка
Берлін: Українське слово, 1924

Вірня́нка, ки, ж. Вѣрная жена. Ум. Вірня́ночка. Буде бити, катувати мене вірняночку. Грин. III. 523. Твій син в війську оженився, поняв собі вірняночку. Нп.