Словарь української мови (1924)/віршувати

by Борис Грінченко

◀ віршувальниця

Словарь української мови Борис Грінченко В віршувати

вірьовка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Віршува́ти, шу́ю, єш, гл. 1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче. Шевч. 377. 2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.