Словарь української мови (1924)/віта

by Борис Грінченко

◀ вісьтак

Словарь української мови Борис Грінченко В віта

вітання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ві́та, ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. ві́ти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. Ум. Ві́тонька, ві́точка, ві́тка.