Словарь української мови (1924)/вітерник
Зовнішній вигляд
◀ вітериця | Словарь української мови В вітерник |
вітистий ▶ |
|
Ві́терник, ка, м. 1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ. Вх. Лем. 399. 2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник. Вх. Лем. 399.