Словарь української мови (1924)/вітрогон
Зовнішній вигляд
◀ вітровина | Словарь української мови В вітрогон |
вітрогонити ▶ |
|
Вітрого́н, на, м. 1) Вѣтренникъ. 2) Вентиляторъ. Канев. у. Вітрогони становлять, шоб воздух гнало в шахті. Славяносерб. у.